Стаття розкладу хвороб	Назва хвороби, ступінь порушення функції	Контингенти, що проходять медичний огляд за графами Розкладу хвороб
		Громадяни під час приписки до призовних дільниць та призову на строкову військову службу, вступу до військових навчальних закладів (крім льотного складу), військовослужбовці строкової військової служби
1	2	Графа I
	Хвороби органів дихання (J00 - J99), їх наслідки
45	Включено: гострі респіраторні інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів, грип та пневмонія, інші хвороби верхніх дихальних шляхів J00 - J39 (викривлення носової перетинки, поліпи порожнин носа, хронічний фарингіт, назофарингіт, ларингіт, ларинготрахеїт, хронічний синусит, озена, аденоїди, хронічні хвороби мигдаликів)
	а) озена;	Непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час
	б) поліпозні або гнійні синусити;	Непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час
	в) негнійні синусити;	Придатні
	г) хронічний декомпенсований тонзиліт;	Придатні
	Г) стійкий розлад барофункції вуха або біляносових пазух, а також скривлення носової перетинки з порушенням носового дихання	Придатні
46	Включено: хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів J40-J44, J47 (хронічний бронхіт, емфізема, хронічна обструктивна хвороба легенів, бронхоектатична хвороба); хвороби легенів, спричинені зовнішніми   агентами, інтерстиціальні хвороби легень J60-J84 (пневмоконіози, хронічні пневмоніти, ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт, легеневий альвеолярний протеїноз, гемосідероз та інші дисеміновані захворювання легень); хронічні гнійні та некротичні хвороби, хвороби плеври, інші хвороби органів дихання  J85-J99 (абсцес легені та середостіння,  піоторакс та інші)
	а) зі значним порушенням функції зовнішнього дихання	Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку
	б) з помірними порушеннями функції зовнішнього дихання	Непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час
	в) з незначним порушенням функції зовнішнього дихання	Непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час
	г) за наявності об'єктивних даних без порушень функції  зовнішнього дихання	Придатні
47	Включено: бронхіальна астма  J45-J46
	а) тяжка персистуюча бронхіальна астма	Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку
	б) персистуюча бронхіальна астма середньої тяжкості	Непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час
	в) легка персистуюча бронхіальна астма	Непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час
	г) інтермітуюча бронхіальна астма	Непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час
48	Стани після перенесених гострих, загострення хронічних хвороб органів дихання або хірургічного лікування	Тимчасово непридатні Потребують лікування, відпустки, звільнення тощо

 Хвороби органів дихання (J00-J99), їх наслідки

Стаття 45

До пункту   "б"  належать:  гнійні  або  поліпозні  синусити,поліпози слизової оболонки носа  з  порушенням  носового  дихання,хронічні   гнійні   та  поліпозні  синусити  без  ускладнень,  які протікають з частими (не менше 2 разів на  рік)  загостреннями  та втратою  працездатності,  а  також  гнійні  синусити  з  хронічним декомпенсованим тонзилітом.
Під час   огляду   громадян   та   військовослужбовців,   які страждають на  хронічний  гнійний  синусит,  ураховуються  перебіг захворювання,  частота  загострення  та безуспішність лікування за стаціонарних умов.
Діагноз хронічного  гнійного  захворювання  біляносових пазух повинен   бути   підтверджений   риноскопічними   даними   (гнійні виділення),   рентгенографією   пазух  у  двох  проекціях,  а  для верхньощелепної пазухи, крім того, - діагностичною пункцією.

До пункту   "в"   належать   хронічні  негнійні  захворювання біляносових  пазух (катаральні,  серозні,  вазомоторні  та   інші негнійні  форми  синуситів)  без  ознак  дистрофії  тканин верхніх дихальних шляхів,  без частих  загострень,  пов'язаних  з  утратою працездатності.
Викривлення носової перетинки,  за  умови  вільного  носового дихання,  не  є  перешкодою  для  навчання у ВВНЗ,  як і пристінне потовщання слизової оболонки верхньощелепних пазух,  якщо під  час діагностичної   пункції   не  одержано  гною  або  транссудату  та збережена прохідність верхньощелепної пазухи.
Залишкові явища   після   операції   на  біляносових  пазухах (лінійний рубець перехідної складки переддвер'я  рота,  сполучення оперованої пазухи з носовою порожниною або вуаль на рентгенограмі)не є перешкодою для військової служби, для навчання у ВВНЗ.
Під хронічним  декомпенсованим  тонзилітом слід розуміти одну із  форм  хронічного  тонзиліту,  яка   характеризується   частими загостреннями  (2-3  рази  на рік),  втягненням у запальний процес біля мигдаликової тканини, регіонарних  лімфовузлів  та  наявністю гнійно-казеозних пробок у лакунах мигдаликів.
Інші форми  хронічного  тонзиліту  не   дають   підстав   для застосування цієї статті,  не перешкоджають проходженню військової служби, навчанню у ВВНЗ, військових ліцеях.
Стійкий характер  порушення  барофункції вуха визначається за даними  повторних  досліджень  та  вушної   манометрії.   Найбільш достовірні  дані  одержуються  після  додаткового  функціонального дослідження  у  барокамері  (рекомпресійній   камері).   Порушення барофункції  біляносових  пазух  встановлюється  на підставі скарг оглядаємого,  стану носової порожнини, отоскопії, випробовування у барокамері  на  витривалість  перепадів  тиску  з рентгенологічним дослідженням біляносових пазух до  та  після  випробування,  даних медичної та службової характеристик.
Особам, які перенесли гострі респіраторні інфекції верхніх та нижніх  дихальних  шляхів,  грип та пневмонію тяжкого ускладненого перебігу,  при визначеному результаті захворювання медичний  огляд проводиться за пунктом "б" цієї статті, у всіх інших випадках - на підставі статті 48.

     Стаття 46

Діагнози хвороб,  що  входять до цієї статті,  установлюються після комплексного стаціонарного обстеження.

До пункту  "а"  належать  хронічні  неспецифічні захворювання легень  (ХОЗЛ  -  хронічний  бронхіт  або  емфізема   легень)   та нагноювальні захворювання (бронхоектатична хвороба,  абсцес легені та середостіння,  піоторакс) зі значним порушенням ФЗД та  значною втратою працездатності. За цим самим пунктом оглядаються громадяни та   військовослужбовці   при   інтерстиціальних   (дисемінованих)хворобах   легень  (ідіопатичний  фіброзний  альвеоліт,  легеневий альвеолярний  протеїноз,  гемосідероз,   гістіоцитоз-Х   та   інші дисеміновані захворювання легень) незалежно від порушення ФЗД.
За графами  I,  II,  III  при  хворобах  легень,  спричинених зовнішніми    агентами   (пневмоконіози,   хронічні   пневмоніти),нагноювальних  захворюваннях  (абсцес  легені   та   середостіння,піоторакс)   придатність  до  військової  служби  визначається  за пунктами "а", "б" чи "в" залежно від ступеня порушення ФЗД.

                                                         

                                                         Таблиця 6

Показники оцінки функції зовнішнього дихання

-

Показники	Норма	Ступені порушення функції зовнішнього дихання
		незначний	помірний	значний
1	2	3	4	5
Клінічні		Задишка при   раніше звичних фізичних навантаженнях та під час загострень	Задишка при   виконанні незначних фізичних навантажень,  повторні загострення,  що погіршують якість життя  хворого	Задишка в     стані спокою, ознаки хронічної правошлу- ночкової недостатності
Інструментальні
Насичення гемоглобіну киснем
Ра О , мм рт. 2        ст. 329 т.				< 60
Sа О , %      2				< 90
ФЕД
Життєва ємкість легень (ЖЄЛ) у відсотках належної величини	> 85	84-70	69-50	< 50
Максимальна вентиляція легень (МВЛ) у відсотках належної  величини	> 75	74-55	54-35	< 35
Обсяг форсованого видиху за першу секунду (ОФВ 1) у   відсотках належної величини	> 80	79-50	49-30	< 30

Оцінка функціонального   стану  апарату  зовнішнього  дихання проводиться поза загостренням захворювань  за  допомогою  методики "петля потік-обсяг".
При оцінці ФЗД у разі ХОЗЛ слід  орієнтуватись  передусім  на показник ОФВ 1

. Також для цих захворювань характерне співвідношення ОФВ 1 /ФЖЄЛ менше 70%. Діагноз ХОЗЛ (хронічного бронхіту чи емфіземи
1легень)  для  молодих людей віком до 30 років є винятком.  У таких хворих  перш  за  все  при  обстеженні  необхідно  виключити  інші найчастіші    причини   хронічного   кашлю:   бронхіальну   астму, гастро-езофагальний рефлюкс  або  захворювання  верхніх  дихальних шляхів   тощо.   Якщо   все-таки  в  молодих  людей  буде  наявний симптомокомплекс ХОЗЛ (клініко-функціональна  картина  незворотної бронхообструкції),   обов'язковим   є  виключення  вроджених  його причин, таких як дефіцит б1-антитрипсину, муковісцидоз чи вроджені вади розвитку легень.
Під час оцінки ФЗД  при  бронхоектатичній  хворобі,  хворобах легень,  спричинених зовнішніми агентами (пневмоконіози,  хронічні пневмоніти),  інтерстиціальних  (дисемінованих)  хворобах   легень (ідіопатичний   фіброзуючий   альвеоліт,   легеневий  альвеолярний протеїноз,  гемосідероз,  гістіоцитоз-Х   та   інші   дисеміновані захворювання  легень),  хронічних  гнійних та некротичних хворобах (абсцес легені  та  середостіння,  піоторакс),  наслідках  гострих неспецифічних  хвороб органів дихання або хірургічного лікування у вигляді   обмеженого   пневмосклерозу, плевродіафрагмальних   чи плеврокостальних  шварт  (спайок) слід орієнтуватись у першу чергу
на показники ЖЄЛ та МВЛ.

      Стаття 47

Діагноз бронхіальної  астми встановлюється після комплексного стаціонарного  обстеження.  Для  бронхіальної   астми   характерна гіперреактивність бронхів,  що проявляється рецидивними симптомами свистячого дихання,  задухи,  скутості в  грудній  клітці,  кашлю,особливо вночі та вранці.  При бронхіальній астмі бронхообструкція варіабельна,  зменшується спонтанно  або  під  впливом  лікування.
Діагноз  бронхіальної  астми,  крім анамнезу та клінічної картини,повинен бути підтверджений  дослідженням  ФЗД  з  медикаментозними пробами   (проба   з   бронхолітиком   або  провокаційна  проба  з бета-блокатором, фізичним        навантаженням).        Вірогідним інструментальним  підтвердженням  діагнозу вважається приріст (або зменшення у разі провокаційної проби) показників  ФЖЄЛ,  ОФВ   або 1 пікової обсягової  швидкості  видиху  (ПОШвид)  більше  ніж на 15% початкового значення.

До пункту  "а"  належить  тяжка  персистувальна   бронхіальна астма, для якої характерні:
постійна наявність денних симптомів;
часті загострення  (2 рази та більше на рік),  які потребують стаціонарного лікування;
часті (більше 3 разів на тиждень) нічні симптоми;
обмеження фізичної активності, зумовлене бронхіальною астмою;
ОФВ  або  ПОШвид  <  60%  належної  величини  (у  період  між 1загостренням та нападами);
добові коливання ОФВ  або ПОШвид > 30%; 1
застосування максимально можливого арсеналу засобів переважно інгаляційних   препаратів   для   лікування   бронхіальної   астми (інгаляційні  стероїди  в   максимальних   дозах   +  інгаляційні
бета-агоністи  тривалої  дії  в  максимальних  дозах + інгаляційні холінолітики або теофіліни пролонгованої  дії)  не  призводить  до контролю за перебігом захворювання.
До цього самого пункту  належить  гормонозалежна  бронхіальна астма (така, що потребує постійного вживання системних стероїдів).

До пункту  "б"  належить  середньої  тяжкості  персистувальна бронхіальна астма, для якої характерні:
щоденні симптоми;
загострення, що призводять до порушення активності та сну;
нічні симптоми частіше одного разу на тиждень;
необхідність у  щоденному  прийманні  бета-агоністів короткої дії;
ОФВ 1 або ПОШвид у межах 60 - 80%  належної величини (у період між нападами);
добові коливання ОФВ 1 або ПОШвид > 30%.

До пункту  "в"  належить  легка  персистувальна   бронхіальна астма, для якої характерні:
симптоми частіше 1 разу на тиждень,  але рідше ніж 1  раз  на день;
загострення, що призводять до порушення активності та сну;
нічні симптоми частіше 2 разів на місяць;
     ОФВ 1 або  ПОШвид  >  80%  належної  величини  (у  період  між нападами);
добові коливання ОФВ  1 або ПОШвид > 20%.

До пункту  "г" належить легка інтермітуюча бронхіальна астма,для якої характерні:
короткотривалі симптоми виникають рідше 1 разу на тиждень;
короткотривалі загострення  (від  кількох  годин  до  кількох днів);
нічні симптоми не частіше 2 разів на місяць;
     ОФВ 1 або   ПОШвид   80%   належної  величини  (у  період  між нападами);
добові коливання ОФВ 1 або ПОШ 1вид < 20%.
Якщо бронхоспастичний   синдром    є    ускладненням    інших захворювань,   то   ступінь   придатності   до  військової  служби визначається  залежно  від  перебігу  основного  захворювання   за відповідними Стяттями Розкладу хвороб.

     Стаття 48

Рішення про потребу військовослужбовця у відпустці за  станом здоров'я  та  вирішення  питання про надання відстрочки призовнику приймається  лише   за   умови   ускладненого   перебігу   гострих респіраторних інфекцій верхніх та нижніх дихальних шляхів,  грипу,пневмонії тощо (деструкція, пара- та метапневмонічний ексудативний плеврит, емпіема   плеври,  ателектаз,  інфекційно-токсичний  шок, інфекційний  міокардит,  тривала   нефропатія   (понад  тиждень), токсичний     гепатит,    виражена    асенізація    тощо).    Щодо реконвалесцентів після неускладненого перебігу пневмонії (графи I,II,  III),  загострення  хронічних  захворювань  (графи  II-III) - тяжкого загострення  бронхіальної  астми  (астматичного  статусу), загострення ХОЗЛ, що потребувало тривалої оксигенації, приймається постанова  про  потребу  у  звільненні  від  виконання   службових обов'язків.
За цією    самою    статтею    оглядаються    громадяни    та військовослужбовці після хірургічного втручання на органах грудної клітки з приводу захворювань за  умови  неповного  функціонального відновлення організму після закінчення стаціонарного лікування.