...:: ПРАВО НА ВІДПУСТКУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯСТРОКОВОЇ СЛУЖБИ ::... 

 

  Право кожного, хто працює, на відпочинок проголошено статтею 24 "Загальної декларації прав людини" та випливає з ви­мог статті 7 "Міжнародного пакту про економічні, соціальні і куль­турні права".

  Конституція України, яка була прийнята 28 червня 1996 року, ввібрала ці норми Міжнародного права. Так, стаття 45 Конституції України проголошує, що кожний, хто працює, має право на відпо­чинок. Військовослужбовці строкової служби є суб'єктами війсь­кових (трудових) правовідносин, які перебувають під захистом держави, мають усю повноту прав та свобод громадян України з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, військовими статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

  Стаття 10 Закону України "Про соціальний і правовий за­хист військовослужбовців та членів їх сімей" гарантує військово­службовцю строкової служби право на відпочинок, закріплюючи обов'язкове надання відпусток цій категорії. Ширше і детальніше право на відпустки висвітлено в розділі VI Тимчасового Положен­ня "Про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами", затвердженого Указом Президента України № 174/93 від 13 травня 1993 року (далі — Положення).

Пункт 53 цього Положення закріплює види відпусток, на які мають право військовослужбовці строкової служби:

1) обов 'язкову;

2) через хворобу,

3) за сімейними обставинами,

4) у зв'язку з особливими умовами служби.

   Крім цього Положення пунктом "г" статті 15 Дисциплінарно­го статуту Збройних Сил України встановлена додаткова відпус­тка як заохочення для військовослужбовців строкової служби.

   Згідно зі статтею 25 Закону України "Про статус і соціаль­ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" військовослужбовцям строкової служби, які пост­раждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надаються обо­в'язкові щорічні відпустки.

 

ПРАВО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ НА ВІДПУСТКИ

 

ВІДПУСТКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ	ОБОВ'ЯЗКОВА (ОСНОВНА) Підстава: стаття 10, пункт 4 Закону України "Про соціальний іправовий захист військовослужбовців тачленів їх сімей"
	ЧЕРЕЗ ХВОРОБУ Підстава: пункт 53 Тимчасового Положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами
	ЗА СІМЕЙНИМИ ОБСТАВИНАМИ Підстава: пункт 53 Тимчасового Положення
	У ЗВ'ЯЗКУ 3 ОСОБЛИВИМИ УМОВАМИ СЛУЖБИ Підстава: пункт 53 Тимчасового Положення
	ДОДАТКОВА Підстава: стаття 15, пункт “г” Дисциплінарного Статуту ЗС України
	ОБОВ'ЯЗКОВА ЩОРІЧНА Підстава: стаття 25 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

 

ОБОВ'ЯЗКОВА ВІДПУСТКА

  Згідно зі статтею 10 Закону України "Про соціальний і пра­вовий захисті військовослужбовців та членів їх сімей" військово­службовці строкової служби мають право на відпустку. Ця правова норма передбачає обов'язкове надання такої відпустки вказаній категорії військовослужбовців.

   Надання обов'язкової відпустки не залежить від бажань ко­мандирів та начальників, завдань, які стоять перед підрозділом, моральних та ділових (особистих) якостей військовослужбовця, його показників у бойовій підготовці, навіть від дисциплінованості тощо і має бути сплановано у підрозділах відповідними коман­дирами (начальниками).

   При плануванні графіка відпусток враховуються особливості та умови служби, завдання, які стоять перед підрозділом і час­тиною в цілому — тобто враховується сукупність обставин таким чином, щоб не зашкодити службі, зокрема боєготовності.

 Графік відпусток доводиться до відома військовослужбовців, як правило, під розпис.

   Законом передбачена загальна тривалість обов'язкової (основної) відпустки, яка становить: для солдатів та матросів 20, а для сержантів і старшин — 25 діб. При наданні цієї від­пустки не враховується час, необхідний для проїзду до місця про­ведення відпустки і назад, тобто надається додатковий час на проїзд.

Існує певне обмеження щодо періоду надання обов'язкової відпустки. Це обмеження встановлено у пункті 54 Положення, де зазначено, що обов'язкова відпустка надається після проходжен­ня не менш як 6 (шість) місяців служби, тобто для використання свого права на відпустку треба відслужити не менше 6 місяців після призову на строкову військову службу.

 Поділ обов'язкової відпустки на частини не дозволяється.

  До обов'язкової (основної) відпустки можуть приєднувати­ся і інші види відпусток, зокрема додаткова відпустка, отримана військовослужбовцем - строковиком як заохочення. Це закріплено У статті 37 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України.

Для використання свого права на обов'язкову (основну) від­пустку військовослужбовець звертається до свого прямого на­чальника — командира взводу (або до іншого прямого начальника) 3 письмовим рапортом.

ПРАВО НА ВІДПУСТКУ ЧЕРЕЗ ХВОРОБУ

 

  Відпустка через хворобу надасться на строк від одного до двох місяців на підставі постанови комісії: госпітальної або гарнізонної;

*  лікарської при військовому комісаріаті;

*  лікарської, цивільного лікувального закладу, якщо їм на­дано право госпітальної військово-лікарської комісії.

   Рішення про надання цієї відпустки приймає командир час­тини на підставі постанови лікарської комісії, в якій визначається строк відпустки.

   У разі неможливості з яких-небудь причин надати вказану відпустку за межами військової частини військовослужбовця-стро-ковика можуть залишити у військовій частині зі звільненням на час відпустки від усіх робіт, занять та нарядів.

   Відпустка у військовій частині проводиться, як правило, при медичному пункті (лазареті) частини зі здійсненням необхідних ліку­вально-профілактичних та оздоровчих заходів.

   Військовослужбовці кораблів і суден ВМС у зазначеному ви­падку зараховуються (без виключення зі списків корабля або суд­на) до змінного складу екіпажу, напів-екіпажу, окремої флотської команди, а там, де їх немає, розпорядженням старшого морсь­кого начальника розміщуються в одній з берегових частин, в якій беруться на всі види постачання.

  Після закінчення відпустки через хворобу військовослужбо­вець за розпорядженням командира військової частини може під­лягати медичному огляду за місцем проведення відпустки відпо­відною лікарською комісією, яка робить висновок про придатність його до подальшого проходження військової служби.

   Якщо військовослужбовець перебуває у відпустці через хво­робу за межами військової частини (вдома), він повинен з'явити­ся до військового комісаріату для повторного огляду. Якщо це зробити неможливо за станом здоров'я, військовослужбовець зо­бов'язаний негайно повідомити (через близьких родичів або че­рез осіб, на утриманні яких він перебуває) військового комісара письмово разом з поданням довідки лікувального закладу (лікаря)

   Законодавством передбачений випадок, коли відпустка че­рез хворобу надається у військовій частині, а саме: військово­службовцям останнього періоду служби, якщо їм до закінчення встановленого терміну строкової служби залишилось служити як один місяць.

   При наданні відпустки через хворобу не враховується час, потрібний для проїзду до місця проведення відпустки і назад, тобто надається додатковий час на проїзд.

ВІДПУСТКА ЗА СІМЕЙНИМИ ОБСТАВИНАМИ

 

  Відпустка за сімейними обставинами військовослужбовцю строкової служби надається у зв'язку з настанням в його сім'ї певних обставин. Перелік таких обставин наведений у пункті 59 По­ложення, а саме:

 а) у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів військо­вослужбовця чи інших осіб, на вихованні яких він перебував. Коло близьких родичів обмежено та розширеному тлумаченню не під­лягає: батько, мати, дружина, діти, близькі родичі дружини, рідні брати та сестри;

 б)  у разі пожежі або іншого стихійного лиха, що сталися в сім'ї військовослужбовця строкової служби;

 в) в інших виняткових випадках, коли, на думку командира вій­ськової частини, особиста присутність військовослужбовця в сім'ї дійсно необхідна.

   Всі вказані вище життєві (сімейні) обставини мають бути на­лежним чином засвідчені документально, підтверджені військо­вим комісаріатом (комісаром) або головним лікарем закладу охо­рони здоров'я за місцем проживання сім'ї військовослужбовця або його близьких родичів. Ці підтверджувальні документи мають бути подані разом з рапортом щодо прохання о надання відпуст­ки за сімейними обставинами.

У крайньому разі можливе надання таких підтверджувальних документів під час повернення з відпустки.

Рішення про надання чи ненадання відпустки за сімейними обставинами приймає відповідний командир (начальник), він сам особисто визначає строк цієї відпустки, який не може перевищу­вати 10 діб.

Військовослужбовцям-строковикам останнього періоду служби, якщо їм до закінчення встановленого строку служби залишилось менш як місяць, відпустка за сімейними обставинами надається 3 Розрахунку їх звільнення в запас без повернення до військової частини.

 Військовослужбовцям, яким надається відпустка за сімейни­ми обставинами, час, необхідний для проїзду до місця проведення відпустки і назад, до її тривалості не зараховується.

 Якщо військовослужбовець вибуває у відпустку у зв'язку з смертю близьких родичів або інших осіб, на вихованні яких він перебував, йому дозволяється проїзд до місця поховання літаком.

 Порядок звернення для отримання відпустки за сімейни­ми обставинами: звертатись до командиру ВЗВОДУ або до іншого прямого начальника (з числа офіцерів та прапорщиків) з письмо­вим рапортом, до якого додаються підтверджувальні документи.

ДОДАТКОВА ВІДПУСТКА ЯК ЗАОХОЧЕННЯ

 

Пунктом "2" статті 15 Розділу II Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачена додаткова відпустка як один з видів заохочення для військовослужбовця строкової служби незалежно від військового звання строком до 5 діб. Право надання цієї додаткової відпустки належить обмеженому колу посадових осіб: командиру полку, бригади (до 5 діб), а також іншим поса­довим особам, які мають більшу дисциплінарну владу (командир дивізії, корпусу, командувач військ оперативного командування та вище). Командир (начальник), який обіймає посаду нижчу, ніж вказані посадові особи, може клопотати, про надання додатко­вої відпустки перед старшим командиром за умови, якщо він вва­жає, що наданих йому прав недостатньо для заохочення військо­вослужбовця додатковою відпусткою.

 Відпустка як форма заохочення поширюється тільки на вій­ськовослужбовців строкової служби та надається при наявності певних умов, а саме за:

*  високі показники в бойовій підготовці; + зразкову військову дисципліну;

*  пильність та відмінну службу;

* вмілу експлуатацію озброєння, бойової техніки.

 При наявності хоча б однієї з названих умов особа може отри­мувати додаткову відпустку строком до 5 діб. Застосування додат­кової відпустки як заохочення має бути оформлено належним чи­ном, а саме оголошено наказом по військовій частині.

Ця відпустка надається, як правило, разом з основною від­пусткою, але може й приєднуватись до інших видів відпусток, у зв'язку з тим, що для цієї відпустки не передбачено законодав­ством додатковий час на відбуття й повернення.

У випадках, коли інші відпустки використані, додаткова від­пустка надається протягом місяця з дня оголошення заохочення. У будь-якому разі, на додаткову відпустку потрібний час для про­їзду не надається.

ВІДПУСТКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧАЕС

 

  Стаття 25 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункт 54 Положення містять норми, за якими військовослужбов­цям строкової служби, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи надаються обов'язкові щорічні відпустки. Механізм надання таких відпусток конкретизований в пункті 6 Інструкції щодо порядку застосування окремих статей Тимчасового положення про проходження військової служби солдатами, матросами, сер­жантами і старшинами, яка введена в дію наказом Міністра обо­рони України № 181 від 11 серпня 1993 року. Ця відпустка є обо­в'язковою, її надання ніяк не може бути пов'язане з наданням чи ненаданням інших видів відпусток, та надається окремо від інших видів відпусток.

 Право на цю обов'язкову відпустку мають військовослужбов­ці строкової служби, які належать до другої та третьої категорій осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відпустка на­дається протягом поточного календарного року. Тривалість — ЗО діб.

 При півторарічному строку служби обов'язкова щорічна від­пустка вказаній категорії військовослужбовців-строковиків за остан­ні 6 (шість) місяців (останній третій період служби) надається по­вторно тривалістю не менш як 15 діб. Відповідно, при дворічному строку служби ця відпустка надається двічі, причому кожний раз тривалістю ЗО діб. До цих відпусток надається додатковий час, необхідний для проїзду до місця їх проведення і повертання назад. Разом з клопотанням (письмовим рапортом) про надання цього виду відпустки військовослужбовець-строковик додає на­лежно засвідчену копію посвідчення про право на пільги та довідку з військового комісаріату, який його призвав на строкову війсь­кову службу. Обмеження щодо періоду надання обов'язкової що­річної відпустки законодавством не встановлені.

ПРОДОВЖЕННЯ ВІДПУСТОК ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ 

 

  Під час перебування військовослужбовця строкової служби у відпустці можуть виникнути непередбачені обставини (хвороба військовослужбовця або членів його сім'ї, стихійні лиха тощо). Щоб продовжити відпустку, необхідно оформити затримку належ­ним чином.

Відповідно до пункту 70 Положення відпустка може бути про­довжена за наявності обставин, які розширеному тлумаченню не підлягають, а саме у разі:

1) затримки в дорозі до місця проведення відпустки внаслі­док непередбачених перешкод у сполучені, тобто незалежних від військовослужбовця обставин на фактичний строк затримки, які підтверджуються відміткою у відпускному квитку або довідкою, ви­даною найближчим військовим комендантом (військовим коміса­ром), а в разі їх відсутності — адміністрацією шляхів сполучення або органів місцевого самоврядування (чи органів місцевої дер­жавної адміністрації);

 2)  затримки в дорозі до місця проведення відпустки через хворобу військовослужбовця, який їде у відпустку — на фактич­ний строк затримки. Факт хвороби затверджується медичною до­відкою (виписним епікризом) з відміткою військового коменданта (комісара) або органів місцевою самоврядування;

 3) пожежі або стихійного лиха (землетрусу, повені), що тра­пилися в сім'ї військовослужбовця (на строк до 10 діб);

 4) смерті або тяжкої хвороби членів сім'ї військовослужбов­ця або осіб, на вихованні яких він перебував (на строк до 10 діб). При цьому коло близьких родичів обмежене: батько, мати, дру­жина, діти, рідні брати та сестри, близькі родичі дружини;

 5)  неможливості виїзду з місця проведення відпустки вна­слідок перебоїв у сполученні (до закінчення причин затримки);

 6) неможливості виїзду з місця проведення відпустки через хвороби військовослужбовця (до закінчення причин затримки). Право на продовження відпустки надане лише:

*  військовому комендантові гарнізону; військовому комісару.

 Вищезазначені посадові особи мають право продовжити від­пустки військовослужбовцям строкової служби за місцем її про­ведення.

  Військовий комендант гарнізону (військовий комісар) рішення приймає на підставі наданих йому підтверджу вальних документів, які обов'язково перевіряє, та, як правило, за письмовим клопотан­ням військовослужбовця.

 Якщо комендант (комісар) продовжує відпустку, то він робить у відпускному квитку відповідну відмітку, яка засвідчується (обов'яз­ково) гербовою печаткою. Про строк і причини затримки комен­дант (комісар) негайно повідомляє командира військової частини, з якої прибув військовослужбовець.