Кількість зменшується. Має вигравати якість
Значення місцевих органів військового управління (військових комісаріатів)
важко переоцінити. Адже завдання,  які покладені на них, мають не тільки
відомче значення, а й загальнодержавний характер. Військкомати безпосередньо
займаються обліком мобілізаційного ресурсу, добором громадян на підставі
загального військового обов'язку або за контрактом для комплектування Збройних
Сил особовим складом, соціальним та правовим захистом громадян,  вихованням
молоді в дусі патріотизму, підвищенням іміджу військової служби, а у разі
потреби -  постачанням людських і транспортних ресурсів до війська в особливий
період.

Саме з військкомату починається знайомство юнаків з армією. Саме тут вони
отримують перші враження про майбутню службу. І щоб ці враження були
позитивними, співробітникам військових комісаріатів слід багато працювати.
Звичайно, утримання військових комісаріатів не є таким обтяжливим для держави,
як утримання військових частин, що мають на озброєнні новітні зразки військової
техніки та озброєння, проводять навчання з бойовими стрільбами та інші заходи,
які потребують великих витрат. Але процес реформування Українського війська
жодним чином не обмине місцеві органи військового управління. Й у першу чергу
такий важливий його аспект, як суттєве скорочення. 

Відповідно до вимог Державної програми переходу Збройних Сил України до
комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за
контрактом, у період з 2002 по 2008 рік здійснюється реорганізація структури
військкоматів, що передбачає поступове переформування обласних та прирівняних
до них військових комісаріатів у територіальні центри комплектування, а
районних військових комісаріатів у їхні філії. Сьогодні, виходячи із завдань,
що стоять перед Збройними Силами, виникає потреба у зміні поглядів на сам
принцип функціонування військових комісаріатів, а також  їхнє як організаційне,
так і структурне реформування.

На жаль, реформування військових комісаріатів сьогодні значно відстає від
реформування Збройних Сил у цілому. Про це наголошувалося під час робочої
наради у Генеральному штабі ЗС України, яка відбулася ще на початку цього року.
Наводився факт, що військові комісаріати, як складова частина Сухопутних
військ, за чисельністю особового складу значно більші від майже усіх інших
родів військ, які входять до їх складу. 

Що стосується кількості військових комісаріатів, то на кінець 2015 року в
Україні планується мати 26 обласних та 300 районних. Але скорочення
військкоматів має бути поступовим, щоб жодним чином негативно не відбитися на
якості їхньої роботи. Адже завдання, які покладені на військкомати, залишаються
незмінними. 

За підсумками наради було поставлене завдання до серпня цього року розробити
експериментальні штати для обласних та районних військових комісаріатів, в яких
передбачити значне зменшення посад офіцерського складу. Нові штати апробувати
на Сумській області, починаючи з вересня цього року.

Щодо скорочення офіцерських посад. Особливо таких категорій, як "старший
лейтенант" та "капітан". Адже їх більшість у військкоматах районної ланки.
Спілкуючись з військкоматниками, неодноразово чув скарги на те, що у офіцерів
зазначених категорій немає ніякої перспективи росту: ані в посаді, ані в
званні. І це сувора реальність. Судіть самі. З одного боку, час вимагає, щоб на
посаді був професіонал, який має багатий службовий та життєвий досвід. А з
другого? Чи захочуть командир взводу або командир роти, які вважають себе
перспективними офіцерами і в майбутньому бачать себе якщо не генералами, то
обов'язково полковниками, залишити свої підрозділи та перейти у військкомат на
рівнозначні посади? Чи забажає випускник військового інституту потрапити
служити у районний військкомат, щоб поставити хрест на своїй кар'єрі? А якщо
забажає, то яку користь принесе справі людина без службового та життєвого
досвіду?

Тому було б правильним замінити офіцерські посади вищезазначених категорій
посадами працівників Збройних Сил. За підрахунками
організаційно-мобілізаційного управління Головного командування Сухопутних
військ ЗС України, це дало б  можливість зменшити кількість офіцерського складу
військових комісаріатів приблизно на 1300 чоловік, що становить майже 38% від
штатної чисельності офіцерів цих військових організмів.

Для якісного виконання завдань агітації та добору кандидатів для проходження
військової служби за контрактом до складу відділів (відділень) комплектування
та призову доцільно ввести посади військовослужбовців, які проходять військову
службу за контрактом.
Вдосконалення нормативно-правової бази, завершення автоматизації процесів
персонального та кількісного обліку та розподілу військового резерву в
комісаріатах усіх рівнів, організаційно-мобілізаційних органах штабів
оперативних командувань, Головного командування Сухопутних військ і
Генерального штабу Збройних Сил України нададуть можливість у подальшому
здійснювати більш радикальні зміни в організаційно-штатних структурах місцевих
органів військового управління, у тому числі й зі зменшенням їхньої штатної
чисельності. На кінець 2015 року передбачається загальна  кількість особового
складу місцевих органів військового управління у складі близько 3800 чоловік.
780 осіб припадатиме на територіальні центри комплектування, 3020 - на їхні
філії.

Логічним продовженням робочої наради, про яку йшлося вище, став
науково-практичний семінар на тему: "Реформування системи місцевих органів
військового управління", що відбувся у Центральному науково-дослідному
інституті ЗС України, який очолює кандидат воєнних наук генерал-майор Г.
Іващенко. У ньому взяли участь  колектив виконавців науково-дослідної роботи,
представники ГУОСОМР ГШ ЗС України, НАОУ, Департаменту з питань бюджету та
фінансового моніторингу ЗС України, Департаменту гуманітарного та соціального
розвитку ЗС України, НДЦ ГП ЗС України, ОМУ ГК СВ ЗС України,  Київського МВК
та Київського ОВК.

Учасники заходу проаналізували сучасний стан місцевих  органів військового
управління, ознайомилися з історичним та світовим досвідом функціонування
систем подібного типу, сформували єдиний погляд на шляхи вирішення проблем
військкоматів, визначили основні напрями удосконалення їхньої системи. 
Грунтовними та слушними були виступи офіцерів М. Дєнєжкіна, В. Лішавського, О.
Панасенка, О. Мітіна, С. Сидорова, В. Муренка,        В. Слепка, С. Кобаля та
ін. Незважаючи на деякі розбіжності в поглядах, в одному учасники семінару були
єдині: скорочення місцевих органів військового управління не повинно негативно
позначатися на їхній діяльності. Навпаки. У роботі має виграти якість.

Наукове обгрунтування заходів реформування місцевих органів військового
управління дасть змогу уникнути можливих помилок та недоліків, ефективніше
спрогнозувати проведення зазначених заходів.

Анатолій КОЛОМІЄЦЬ "Народна армія"

Газета "Народна Армія" 2004.06.17


(c) 1997-2001 ElVisti Information Center